Транслітерація

А - A	Б - B	В - V	Г - H	Ґ - G	Д - D	Е - E
Є - JE	Ж - ZH	З - Z	И - Y	І - I	Ї - JI	Й - J
К - K	Л - L	М - M	Н - N	О - O	П - P	Р - R
С - S	Т - T	У - U	Ф - F	Х - KH	Ц - TS	Ч - CH
Ш - SH	Щ - SCH	Ю - JU	Я - JA	Ь - '

         При аналізі графічних варіантів німецьких прізвищ виділяємо такі основні фактори значних розходжень у письмовій передачі цих прізвищ українською мовою: 

1) відсутність деяких літер та буквосполучень німецького алфавіту, а саме ä, ei, ai, eu, ey, ie, ß, sch, tsch, та їх неадекватна заміна засобами приймаючої мови. При написанні українською мовою діяла необхідність використовувати транслітерацію;

2) особливість німецьких диграфів ck, dt, ng, pf, tz, які спрощувалися при написанні прізвищ українським алфавітом;

3) невідповідність німецького звукового значення літер s та z;

4) запис німецьких прізвищ на слух особами, некомпетентними в орфографічних правилах німецької мови та принципах транслітерації (здебільшого ці особи не володіли німецькою мовою);

5) необізнаність з орфографією офіційної мови осіб, які здійснювали записи цими мовами в документах. Внаслідок цього одні й ті ж фонетичні та орфографічні форми німецького прізвища передавалися по-різному засобами приймаючої мови. Наприклад, прізвище Seiler ─ Szeiler, Szäjler, Zäjler, Szailer, Зайлер, Сайлєр.

Труднощі при письмовому відтворенні німецьких прізвищ українською мовою полягає, насамперед, у застосуванні різних алфавітів ─ латинського і кириличного. При передачі точної графічної форми прізвища втрачалася його звукова форма, тому що орфографічні правила німецької та української мов нетотожні. Записи свідчать про неадекватність передачі німецьких прізвищ українською мовою, що простежується у багатьох випадках. Наприклад, ei → ай, ей: Eiben → Айбен, Ейбен; au → ау, ав: Auer → Авер, Ауер; eu → ой, оу, оє, йе: Feuer → Фойер, Фоєр, Leutner → Леутнер, Лойтнер; z → з, с, ц: Ponitz → Понітз, Понітс, Поніц та ін.

Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами

Рекомендації розглянуто 12.04.2001 р. на засіданні Науково-технічної ради Українського інституту промислової власності (далі – Укрпатент) і визнано прийнятними для практичного застосування в діяльності Укрпатенту.

Щоб странслітерувати чужомовне ім’я чи назву літерами української абетки з урахуванням їхнього звучання, треба записати транскрипцію вихідного тексту, а потім за встановленими правилами передати транскрипційні знаки літерами української абетки. Ці правила встановлюють однозначну відповідність між транскрипційними знаками певної мови і літерами української абетки. Відповідність між ними така, що українськомовний звук, позначений певною українською літерою, є найближчий до звука мови оригіналу, позначеного відповідним транскрипційним знаком.