Синтаксичний розбір простого речення

1.  Визначити тип речення за метою висловлювання: (Aussagesätze -
розповідні, Fragesätze -  питальні, Befehlsätze – спонукальні).

2.  Вказати з якою інтонацією вимовляється речення:

Інтонація

Розрізняють три види інтонації: 1) закінченості, або низхідну (terminale, abschließende oder fallende Intonation, der Vollschluß): а) у розповідному, питальному з питальним словом, наказовому і окличному реченнях; 2) питальну, або висхідну (interrogative, fragende oder steigende Intonation, der Frageton): б) у питальному реченні без питального слова; 3) незакінченості, або продовження (progrediente oder weiterweisende Intonation, der Halbschluss): в) у складнопідрядних реченнях.

3.  Визначити, поширене чи не поширене речення, чи є в ньому однорідні члени речення, відокремлені члени, а також слова, синтаксично не пов’язані з членами речення.

Поширене чи не поширене речення

1)  Речення, які складаються тільки з підмета і присудка, називаються простими непоширеними (einfache nicht erweiterte Sätze);

2) Речення, до складу яких, крім підмета і присудка , входять другорядні члени, називаються простими поширеними (einfache erweiterte Sätze).     

Речення з однорідними членами (Sätze mit gleichartigen Satzgliedern)

Однорідні члени речення (підмет, присудок або другорядні члени).

Синтаксично ізольовані частини речення

1)   Звертання (die Anrede);

2) Вставні слова (die Schaltwörter): ohne Zweifel, in Wahrheit, zum Glück, kurz und gut;

3) Стверджувальні (bejahende Modalwörter) і заперечні (verneinende Modalwörter) модальні слова: ja, jawohl, doch, nein;

4) Вигуки (die Interjektion, das Ausrufewort, das Empfindungswort): Hm! Pfui, ach, nanu, sch, he, holla….

   4.  Назвати граматичну основу речення (підмет, присудок). У письмовому розборі головні і другорядні члени виділити спеціальним підкресленням.

 1) Підмет (das Subjekt, der Satzgegenstand);

 2) Присудок (das Prädikat, die Satzaussage): може бути простим і складеним. Простий (das einfache verbale Prädikat) завжди буває дієслівним – (дієслово в будь-якій часовій формі), тому що він виражений дієсловом, а складений присудок (das zusammengesetzte verbale Prädikat) може бути:

а) складеним дієслівним (das zusammengesetzte verbale Prädikat) – сполучення одного дієслова в особовій формі з інфінітивом іншого дієслова; як перше дієслово вживаються: модальні дієслова, дієслова brauchen, beginnen, anfangen, bleiben…, haben і sein:

* Man muss jeden Morgen turnen.

 б) складеним іменним (das zusammengesetzte nominale Prädikat) – дієслово-звязка (die Kopula) + предикатив (das Prädikativ) - іменна частина присудка, виражений іменною частиною мови: іменником у називному відмінку, іменником з прийменником, займенником, прикметником, числівником:

* Diese Feder ist aus Stahl.                     Це перо зі сталі.

   5.  Якщо граматична основа речення виражається одним головним членом, визначити тип простого речення за формою і значенням головного члена (особові, неозначено-особові і безособові).

6. Ставлячи запитання, визначити другорядні члени речення (додаток – відмінковий, прийменниковий, інфінітивний, прямий, непрямий; означення – узгоджене, неузгоджене; обставина – місця, часу, способу дії, причини, мети, ступеня, міри).

   7.  Охарактеризувати роль сполучників, часток у реченні.