Означення (das Attribut)

          Означення відноситься до будь-якого члена речення, вираженого
іменником або словом, що замінює його. Є два види означень: узгоджене і неузгоджене.

1) Узгоджене означення (das kongruierende Attribut) стоїть перед іменником, до якого воно відноситься, і узгоджується з ним у роді, числі і відмінку. Воно відповідає на питання: welcher? –es? –e? –e? (котрий? –е? –а? –і?, який?...); was für ein? was für eine? (що за?); der, das, die wievielte? (котрий?... за рахунком); wessen? (чий?...).

* Meine Kleider hängen im Schrank.

  Мої плаття висять в шафі.

2) Неузгоджене означення (das nicht kongruierende Attribut) не залежить від роду, числа і відмінка іменника, до якого стосується. Місце його залежить від тієї частини мови, якою воно виражене. Неузгоджене означення відповідає на ті самі питання, що й узгоджене, а також на питання wieviel? - скільки?

* Die Blumen in der Vase waren sehr schön.

  Квіти у вазі були дуже гарні.

3) Одним з видів означення є прикладка. Прикладка завжди буває виражена іменником:

* Kyjiw, die Hauptstadt unserer Heimat, wächst von Tag zu Tag.            (узгоджене в числі і відмінку)

  Київ, столиця нашої Батьківщини, росте з кожним днем.