Образність складних іменників сучасної
німецької мови була предметом окремих досліджень. Незважаючи на те, що на
протягом
всієї історії вивчення німецьких терміносистем існувало табу щодо їх
метафоричності, ми підкреслює той факт, що метафори становлять у термінології
не виняток, а скоріше правило.
Метафоричність широко використовується як
засіб номінації у різних терміносистемах сучасної німецької мови: у технічній,
політичній, комп’ютерній, сантехнічній, медичній.
Метафора є одиницею вторинної номінації,
оскільки формує нове значення, виходячи з уже існуючого, завдяки чому ілюструє
принцип мовної економії.
Матеріалом нашого дослідження слугують
похідні основи (ПО) складних іменників (СІ) з другим словотворчим компонентом
(СК) – твірною основою (ТО) кореневого іменника (КІ), які функціонують у сфері
рослинництва, садівництва, овочівництва та землеробства.
ТО кореневих іменників є неподільними та
невмотивованими: der Acker, der Baum, das Futter, das Korn, der Weizen, die Rübe,
das Blatt, das Holz.
ТО КІ, що функціонують як 2 СК у ПО СІ з
переносно-образним характером, належать до термінологічної лексики, а отже,
позначають поняття спеціальної сфери: der Gabel//ast (вилоподібне розгалуження гілок), der
Kugel//baum (формове дерево з кулеподібною
кроною), die Gold//blume (нагідки лікарські, календула), die
Igel//blume (заяча конюшина колюча), die
Sonnen//blume (соняшник), die Kamm//gabel (згрібальні вила), die
Gold//hirse (жовтозабарвлене просо), der Kopf//kohl (качанна капуста), die
Kandelaber//krone (канделябровидна
крона, канделябровидний
тип крони, der Hut//pilz (шапковий гриб; плодове тіло гриба), der Mutter//stamm (пагін на маточному кущі), das
Jugend//blatt (первинний листок).
У відібраних для структурного та семантичного
аналізу образності ПО СІ 2 СК вживається в прямому значенні та має
понятійно-категоріальний характер, а переосмислення зазнає 1 СК. Внутрішній
контекст у наведених ПО СІ пов’язаний з внутрішньою валентністю другого СК,
який номінативно домінує над 1 СК: der Kugelbaum
ist ein Baum in Form einer Kugel; die Sonnenblume ist eine Blume, deren Form
der Sonne ähnlich ist.
Відібрані для аналізу ПО СІ термінологічної
лексики рослинництва, які мають метафоричний характер, утворені за двома
словотворчими моделями: 1)
SN=SN(w)+SN(w) та 2) SN=SA+SN(w),
де SN – ПО складного іменника, SN(w) – ТО кореневого
іменника, а SA – ТО прикметника.
І. Розглянемо ПО СІ, утворені за
словотворчою моделлю SN=SN(w)+SN(w).
Перенесення образності у ПО СІ даної
словотворчої моделі з 1 та 2 СК – ТО іменника відбувається:
1) за формою: die Mond//bohne (квасоля луновидна), die Kugel//frucht (шаровидний
перидій), der Kopf//kohl (капуста качанна), die Kugel//krone (кулеподібна крона), die Igel//blume (заяча конюшина колюча), der Mond//klee (люцерна
посівна), das Kreuz//blatt (хрестовниця),
die Papier//blume (сухоцвіт);
2) за кольором: die Gold//hirse (жовтозабарвлене просо), die Gold//blume (календула),
das Gold//kraut (жовтозілля звичайне), der Blut//dorn (глід криваво-червоний), der Gold//kafer (бронзівка золота), die Milch//distel (розторопша плямиста), die Fuchs//erde (бурозем), das Eis//kraut (соняшник кришталевий), die
Feuer//bohne (червона
квасоля, турецькі боби),
Причиною появи цих метафор є зовнішня
схожість. У функції 1 СК, який має метафоричний характер, найбільше
зустрічаються назви речовин Gold, Blut, Milch.
3) Метафоричність може відбуватися за
функціональною ознакою: der Eltern//stamm
(батьківська лінія), das
Jugend//blatt (первинний листок), die Mutter//knolle (материнська бульба), die Hunds//gurke (скажений огірок, огірок-пирскач), die
Mutter//rübe (маточний буряк).
У деяких випадках для розуміння образності
ПО СІ необхідні знання історичних та екстралінгвістичних факторів, на яких
базується переносно-образний характер ПО складного терміна.
Важливу роль при дослідженні образності
аграрних термінів відіграє ономасіологічний аспект. Так, для назв певних
рослин, дерев, ягід тощо в сучасній аграрній термінології німецької мови
паралельно існує декілька ПО СІ, зареєстрованих в галузевих перекладацьких
словниках:
багряник (Cercidiphyllum Sieb. et Zucc): der
Griffelbaum, der Kuchenbaum, der Katsurabaum;
звіробій (Hypericum perforatum L.): Johanniskraut, Hexenkraut, Johannisblut, Liebeskraut,
Hartheu, Teufelsfluchtkraut, Bockskraut, Mannskraft, Mariabettstroh;
кмин звичайний (Achillea
L.): Schafgarbe, Judenkraut;
нагідки лікарські, календула (Calendula
officinalis): Goldblume, Sonnwendblume, Warzenkraut.
Це явище обумовлене тим, що процеси
номінації рослин мають довгу історію становлення, яка виявляє взаємообумовлені
та разом з тим протилежні тенденції: оскільки протягом багатьох століть
німецька мова існувала у формі численних діалектів та у вигляді наддіалектних
варіантів, які були більшою або меншою мірою регламентованими (мова канцелярій
та спілкування при дворах кайзерів), позначення тієї чи іншої рослини різняться
не тільки територіально, а й у межах соціальних груп. У процесі єднання
німецької нації та формування німецької літературної мови до
загальнонаціонального фонду включались найбільш поширені одиниці, але традиції
регіональних наукових та сільськогосподарських кіл сприяли збереженню протягом
довгого часу місцевих назв. Як наслідок, виникали синонімічні і фактично рівні
в семантичному плані (денотативна співвіднесеність) ряди термінів – так звані
дублети, триплети, тертети, пентети, секстети.
Образний характер не завжди притаманний
усім існуючим назвам однієї рослини.
Інколи різні позначення однієї рослини
пов’язані з різними образами, а з’ясування шляхів перенесення образності є
можливим для однієї ПО СІ. Так, у лексиконі Л. Ротшильда знаходимо (Rothschilds,
L., Hand- und Kontor-Lexikon für den Kaufmannsstand (1881) :
der Kuchenbaum (der Griffelbaum): Das
Besondere des Kuchenbaums ist der Duft
des herabgefallenen Herbstlaubes. Besonders an trüben und feuchten Herbsttagen riecht es intensiv nach
Zuckerwatte und frisch gebackenem Kuchen;
das Johanniskraut (das Hartheu): Am
24. Juni (Sommersonnwende, Johannistag)
wird das Kraut von Sonnenaufgang bis zur Mittagszeit gesammelt;
das Benediktenkraut: Seinen
Namen bekam das Kraut durch den heiligen Benedikt von Nursia, der
seinen Mönchen, den Benediktinern, empfahl, die Pflanze in den Klostergarten anzubauen.
ПО СІ з 1 СК – власною назвою ми також
відносимо до СІ з переносно-образним характером. У функції 1 СК, який має
образний характер, вживаються:
- власні імена (антропоніми): die
Johannes//weide (пасовище, зтравлюване з початку червня), das
Johannis//korn (місцевий сильно кущистий сорт жита, вирощуваний на
зелений корм), der Johannis//kafer, (хрущ
волосистий сірий), die
Johannis//blume (арніка гірська; королиця звичайна), die
Johannis//beere (смородина), das
Jakobs//holz (верба мигдалевидна), das
Isabellen//holz (персея), das Bertholds//kraut (лобода
запашна), die Jakobs//wiese (одноукісна
лука);
- географічні назви (топоніми): das Japan//holz (цезальпінія
саппан), die Madagaskar//bohne (квасоля
лимська (кутовидна), лима), die India//faser (волокно агави), die
Jerusalem//bohne (вігна промениста).
Особливо частотним є 1СК Johannes, що має екстралінгвістичне підґрунтя. День літнього
сонцестояння називався Johannistag, тому це знайшло
відображення у назвах трав, квітів, ягід, які стигли приблизно в цей час, та в назвах
комах, які були особливо активні в цей період. Подібними до таких ПО СІ є також
групи ПО СІ, в яких у функції 1 СК з переносно-образним характером виступають
назви місяців: das Mai//kraut (чистотіл
великий), die März//blume (мати-й-мачуха
звичайна, підбіл звичайний), der Juli//kafer (хрущик
металічний), der Juni//kafer (жук
червневий бурий).
Нами виявлені групи ПО СІ з 1 СК –
метафорою, вираженою одиницями різних лексико-семантичних класів, що дозволяє
класифікувати ПО СІ з образним переосмисленням на лексико – семантичні групи
(ЛСГ):
1) ЛСГ позитивної оцінки високого
соціального стану: das Königs//kraut (дивина
шерстиста), die Prinzes//bohne (цукрова
квасоля );
2) ЛСГ релігійного характеру: der Paradies//baum (маслина
європейська, оливкове дерево), die Jerusalem//bohne (вігна
промениста), der Jerusalem//dorn (паркінсонія
колюча);
3) ЛСГ – назви тварин: die Igel//blume (заяча
конюшина колюча), die Kuh//blume (кульбаба
лікарська; калюжниця болотна), die Fuchs//bohne (термопсис), die Kuh//bohne (коров’ячий
горох, вигна китайська);
4) ЛСГ – соматизми, пов’язані з зовнішністю
людини: der Bart//hafer (овес бородатий),
der Fuß//stamm (низький
штамб), die Fuß//wurzel (п'яточний
корінь (на черенку).
Особливої уваги заслуговують ПО СІ з 1 СК –
ТО Sau (свиня,
свиноматка, самка дикого кабана), яка є досить
частотним СК. ПО складних слів з даною ТО зустрічаються як у
загальновживаній (das Sauwetter, die Sauarbeit, der Sauigel, der Saudreck,
saukalt), так і в аграрній лексиці: у термінології
тваринництва (der Saubestand, die Saukarte, die Saumilch) та рослинництва (die
Saubohne, das Saukraut, die Saudistel). У кожному випадку
ТО Sau має різну семантичну функцію: для загальновживаної
лексики характерним є конотативне, переважно пейоративне забарвлення ПО СІ з
наведеним СК (das Sauwetter- дуже погана погода, die Sauarbeit – брудна
робота, der Sauigel- неохайна людина); у термінології тваринництва основа іменника Sau не зазнає образного переосмислення (der Saubestand – поголів’я свиноматок, die Saumilch –молоко свиноматки), а терміни сфери рослинництва характеризуються
метафоричністю (die
Saubohne – кінські боби, die
Saudistel – осот польовий).
Інколи, особливо серед ПО СІ – назв лікарських трав, метафоричність 1 СК ПО СІ з 2 СК – ТО кореневого іменника вказує на явище, для усунення якого дана
рослина використовуються: die Fieber//wurzel (тирлич жовтий).
Кожне
явище дійсності, яке потребує найменування, має зазвичай багато ознак. Для номінації береться одна ознака, яке перетворюється в
своєрідного «уповноваженого представника»… Вибір ознаки надає слову
вмотивованості, яка пояснює, чому щось назвали саме так. Вибір мотивуючої ознаки і вибір
форми обумовлюється трьома факторами: ознакою
денотату, яка є об’єктивною базою номінації; намірами того, хто називає
(суб’єктивним фактором); словотворчими моделями та особливостями системи мови. Виходячи з вмотивованості
образних переосмислень, дослідник німецької
лексикології О. Огуй класифікує метафори та
метонімії на три групи:
1) lebendige (живі) метафори та метонімії, тобто ті, які викликають у свідомості людей чіткі асоціації: Esel;
2) verblasste (затемнені) метафори, які можна реконструювати
логічно-культурним шляхом, але зв'язок між прямим та переносним значенням не є чітким: Wetterhahn;
3) tote (мертві) метафори, переносне значення яких можна
встановити тільки за допомогою спеціальних етимологічних досліджень: Hanh(ist mit dem
lat. Cano verwandt und
bedeutete „der Singende“).
В.Г. Гак поділяє метафори, виходячи зі співвідношення в них форми та значення, на повні та часткові: при утворенні повних метафор
семантична транспозиція не супроводжується
змінами морфологічної структури слова (рос. тряпка – м’який человек). При взаємодії семантичних та
словотворчих процесів утворюється часткова метафора.
ІІ. Розглянемо образні ПО СІ, які утворені за словотворчою моделлю SN=SA+SN(w): der Jung//baum (молоде деревце; саджанець), die Blau//beere (чорниця), die Edel//beere (заізюмлена ягода), die Gelb//beere (жостір шаровидний), die
Nackt//blume (безпокривна квітка). У таких ПО СІ переносно-образний характер має ТО
прикметника.
В. Флейшер, аналізуючи значення ПО СІ з 1
СК – ТО прикметника, відмічає ідіоматизм деяких композит та їх приналежність до
термінологічного пласту лексики: «nicht jede blaue Beere ist eine
Blaubeere».
Метафоричність ПО СІ з 1 СК – ТО
прикметника базується на перенесенні зовнішніх ознак:
1) переважно за кольором: der Weis//boden (білий (безгумусний) солончак, білий (безгумусний
солончаковий) ґрунт ), der Rot//dorn (глід), der Schwarz//dorn (слива колюча, терен), der Wеis//dorn (глід колючий (звичайний), der Gelb//hafer (жовтозерний овес), der Grau//hafer (овес щетинистий), die Grün//beere (аґрус), der Grün//kohl (листова капуста), das Grün//land ((природне) кормове угіддя,
сінокосо-пасовищне угіддя, вигін, лука), der Grün//mais (кукурудза, вирощувана на зелений корм), die Gelb//rübe (морква звичайна);
2) за зовнішньою схожістю: der Nackt//weizen (безоста пшениця), der Glatt//kafer (жук-гладиш синій), die Dick//rübe (буряк кормовий), das Hart//heu (звіробій);
3) за функціональною ознакою: die Jung//pflanze (розсада), die Mager//pflanze (рослина малопродуктивних
пасовищ), das Jung//holz (підріст, молодняк), das Bos//kraut (тапсія).
У функції 1СК ПО СІ, що мають образний
характер, може виступати основа прикметника, утвореного від назви країни: Schweiz/er//klee (еспарцет посівний), Italiener//biene (італійська бджола), Amerikaner-Schnitt/garten (вин. маточник для лози).
В ПО СІ die Grau//weide (верба попеляста), die Weis//weide (верба біла), die Sonnen//blume (соняшник) маємо справу
з метонімічним переносом ознаки частини (колір листя та форма квітки) на назву всієї рослини.
Наведені ПО СІ з 2 СК – ТО кореневого
іменника за своєю семантикою близькі до немотивованих кореневих слів і
сприймаються виключно цілісно. Нами виявлені випадки, коли українські та
німецькі еквіваленти термінів рослинництва мають однакову образність:
нім.
die Mutter//knolle (Mutter – мати, Кnolle - бульба) – укр. Материнська бульба;
нім. der Blut//dorn (Blut- кров, Dorn – дерен, колючка) – укр. глід криваво-червоний;
нім. die Gold//wurzel (Gold- золото, Wurzel - корінь) – укр. Іспанський золотий корінь, сколімус іспанський.
У деяких випадках український та німецькі
терміни пов’язані з переосмисленням різних образів:
нім. das Edel//kraut (еdel – шляхетний, дорогоцінний, Кraut – трава, зілля) – укр. дивина тарганяча;
нім. das Hart//heu (hart – твердий, Heu – сіно) – укр. звіробій;
нім.
das Königs//kraut (König – король, Кraut – трава, зілля) – укр. Дивина шерстиста.
Інколи український термін включає в себе
ознаку без образного переносу, яка в німецькій мові має метафоричний характер:
нім.
die Feuer//bohne (Feuer – вогонь, Вohne – квасоля) – укр. Червона квасоля, турецькі
боби;
нім.
das Gold//kraut (Gold - золото, Кraut - трава, зілля) – укр. Жовтозілля звичайне.
У деяких випадках образність характерна
лише для німецького терміну, у той час як український термін ні не виявляє
образного переосмислення, ні не включає в себе ознаки, за якою відбувається
перенесення образності:
нім.
die Edel//beere (edel – шляхетний, дорогоцінний, Beere – ягода) – укр. заізюмлена ягода;
нім.
der Schweiz/er//klee (Schweizer – швейцарський, Klee – конюшини) – укр. еспарцет посівний.
Аналіз образності ПО СІ з 2 СК – ТО
кореневого іменника показав, що в основі утворення значень аграрних термінів лежить
зовнішня схожість та подібність функцій. Спостереження над живою природою
викликали в людини певні асоціації, що стали поштовхом до найменування нових
понять шляхом семантичної трансформації зоологічних, релігійних, соматичних
термінів та суспільних понять у терміни рослинництва сільського господарства.
Як зазначає В.М. Телія, метафора успішно виконує роль призми, через яку людина
здійснює акт бачення світу.
Посилаючись на вище згадану класифікацію О.
Огуя, серед німецьких образних складних термінів рослинництва можна виділити
наступні групи:
1) живі метафори та метонімії: die Mond//bohne, die Kugel//frucht;
2) затемнені метафори: die Dick//rübe, die Fieber//wurzel;
3) мертві метафори: die Johannis//beere, die Prinzes//bohne.
Таким чином, проведений аналіз образності
ПО СІ з 2 СК – ТО КІ термінології рослинництва сільського господарства сучасної
німецької мови показав, що перенесення образності може відбуватися на основі
зовнішніх або функціональних ознак. ПО СІ, що мають образний характер, можна
об’єднати, виходячи з переосмисленого 1 СК, у наступні лексико-семантичні
групи:
1 ЛСГ позначення кольору;
2 ЛСГ позначення форми;
3 ЛСГ – назви тварин;
4 ЛСГ – соматизми;
5 ЛСГ релігійної сфери;
6 ЛСГ власних назв;
7 ЛСГ темпоральності та інші.
Проведений аналіз образності ПО СІ показав,
що у німецькій аграрній термінології існують образні ПО СІ, які виявляють
численні семантичні моделі переосмислення. Образні ПО СІ неможливо
безпосередньо перекласти українською мовою, що обумовлено екстралінгвістичними
факторами, національно-культурною специфікою та лінгвістичними особливостями.
Немає коментарів:
Дописати коментар